Ідеальні батьки

 

 

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ У САДКУ

Як допомогти дитині на цьому етапі?

 Слід створити спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї. Берегти ослаблену нервову систему малюка. В ДНЗ і вдома не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему, на деякий час припинити походи в цирк, театр, в гості. Скоротити перегляд телепередач.

Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи.

 Батькам не залишати дитину в дитячому садку на цілий день! Перший тиждень залишати малюка на 2 - 3 години, потім час необхідно поступово збільшувати до 5 - 6 годин.

Батькам слід гратися з дитиною з домашніми іграшками в гру "Дитячий садок", де одна з них буде самою дитиною, простеживши, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

Із самого початку батькам слід допомогти дитині легко увійти до дитячого садку. Адже вона вперше в житті розлучається з домівкою, з батьками, віддаляється від них, хоч і всього на кілька годин.

У перші дні відвідування садка батьки не повинні залишати дитину одну відразу, краще всього, щоб малюк сам відпустив маму або тата. А, розлучаючись, батьки пообіцяють, що неодмінно повернуться за малюком. Мама і тато не повинні забувати постійно говорити йому, що вони його люблять.

Коли зранку батьки приводять малюка в ДНЗ вихователі повинні допомогти їм розлучатися з дитиною легко і швидко. Звичайно ж, вони турбуються про те, як буде їх малюку в дитсадку, але довгі прощання із стурбованим виразом обличчя, у дитини викличуть тривогу, і вона довго своїх тата або маму не відпускатиме.

Необхідно підтримувати і у вихідні такий же режим дня, як і в дитячому садку!

Не "кутати" дитину, а одягати її так, як необхідно відповідно до температури в групі.

Якщо малюк важко розлучається з матір’ю, то бажано перші кілька тижнів доручити відводити в дитячий садок батькові дитини.

Батьки не повинні допускати перерви у відвідуванні дитсадка — тиждень вдома не тільки не допоможе малюкові адаптуватися до садка, але і продемонструє йому, що є і інший варіант, якого можна всіма силами добиватися. Якщо батькам пустити ситуацію на самоплив, це може перерости в серйозні нервові захворювання і розлади. В деяких випадках не можна буде обійтися без консультації фахівця, а якщо малюк не адаптується до нових умов протягом року, можливо, подумати про те, щоб припинити відвідувати дитячий садок. Навіть в цьому випадку необхідно ретельно стежити за станом малюка, щоб пізніше, коли прийде час йти в школу, не було подібних проблем.

 

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО МАЛЮК НЕ ХОЧЕ ХОДИТИ В ДИТЯЧИЙ САДОЧОК?

Хоча б раз у житті кожен з батьків стикався з проблемою: дитина не хоче ходити в садочок. І ні обіцяні солодощі, ні вмовляння, ні покарання не допомагають. Дитячі психологи стверджують, що часом за небажанням ховається серйозна проблема:

Адаптація

Уявіть, вчора ви були центром всесвіту для своєї мами (тата, бабусі), а тепер потрібно рано вставати, їсти незрозумілу їжу, грати з десятком новеньких дітей. В саду все підпорядковується розкладом, і висловити невдоволення новенький може тільки категоричною відмовою.

Харчування

У державних ДНЗ їжа проста: супи, омлети, пюре, запіканки, компоти. Чекати домашніх шедеврів від мами не доводиться, а деякі вихователі ще й догодовують. Зрозуміло, що дитина не хоче ходити в садок, де до його побажань ніхто не прислухається.

Денний сон

У віці 5-6 років в денному відпочинку багато дітей не потребують, а вихователь вимагає дві години лежати у ліжку. Гіперактивним карапузам це просто не під силу.

Однолітки

Найскладніше сором'язливим дітям, які не вміють заводити знайомства і вживатися в колектив. У кожного малюка можуть бути конфлікти з однолітками, так що батькам потрібно тримати «руку на пульсі».

Вихователь

По-перше, вихователь може крихітці не сподобатися за манерою спілкування, характеру і так далі. По-друге, у віці трьох років малюк проявляє самостійність і небажання підкорятися системі. По-третє, іноді поведінка педагога не завжди розташовує до довіри.

Непідготовленість

Не всі батьки усвідомлюють свою відповідальність за майбутнє дошкільника і готують його до дорослого життя. Нерідко він навіть не вміє ложку в руках тримати чи самостійно одягатися. Звичайно, в садку цьому навчать, але кому подобається робити все самому?

Прихильність до батьків

Перш за все, організувати маленьке розслідування і зрозуміти, чому поведінка малюка змінилася.Якщо період адаптації ще не пройшов, постарайтеся приділяти дитині більше уваги вечорами, зверніться за допомогою до психолога.

Крихітку ображають інші діти?

Підкажіть, як вести себе, поговоріть з вихователем і попросіть контролювати ситуацію. Учіть дитину знайомитися і дружити: водите його на дитячі майданчики, в гості, в гуртки.